Тахікардія: чому виникає прискорене серцебиття та як його нормалізувати

Серце — головний двигун людського організму. Він щодня безперервно перекачує кров, доставляючи кисень та поживні речовини до кожної клітини. Частота його скорочень є одним з головних показників нашого здоров’я. Коли серце починає битися частіше, ніж зазвичай, і цей стан зберігається не через фізичні навантаження чи емоції, а стає систематичним або раптовим — мова йде про тахікардію.

Що таке тахікардія? Це не окрема хвороба, а симптом або синдром, що вказує на порушення ритму серця. У деяких випадках вона може бути нешкідливою й короткочасною, але в інших — свідчити про серйозну патологію, яка потребує обстеження та лікування. Цей стан може виникати у людей різного віку, включаючи дітей, підлітків, вагітних і літніх осіб. З огляду на зростання захворюваності на серцево-судинні хвороби, важливо розуміти, коли прискорене серцебиття є нормою, а коли — загрозою.

Чому виникає тахікардія?

Підвищена частота серцевих скорочень — це завжди реакція на внутрішній або зовнішній подразник. За походженням тахікардія буває фізіологічною (нормальною реакцією організму) та патологічною (ознакою хвороби).

Фізіологічні чинники наступні:

• інтенсивне фізичне навантаження;
• емоційне збудження, стрес;
• лихоманка (підвищена температура тіла);
• вживання стимулювальних речовин (кава, енергетики, нікотин, алкоголь);
• різке зневоднення, крововтрата;
• спека або перебування на висоті (гіпоксія).

Подібні стани не потребують спеціального лікування, пульс приходить до норми після усунення подразника. Причини, від чого виникає тахікардія патологічного типу, представлені ішемічною хворобою серця (ІХС), серцевою недостатністю, вадами клапанів, кардіоміопатією, міокардитом, перенесеним інфарктом, гіпертонічною хворобою, анемією, тиреотоксикозом, вегетативною дисфункцією, інтоксикацією, інфекційними захворюваннями, прийомом деяких ліків або наркотичних речовин.

Найнебезпечніше, коли тахікардія супроводжує важкі кардіологічні патології. У цьому разі вона потребує негайного обстеження та лікування.

Тахікардія — ознаки

Тахікардія проявляється по-різному залежно від її форми, швидкості серцевого ритму, тривалості та супутніх станів. Відчуття пульсації в грудях не завжди вказує на загрозу, але є сигналом, який не варто ігнорувати.

Найпоширеніші симптоми тахікардії представлені:

• серцебиттям (відчуттям, що серце стукає занадто голосно);
• запамороченням, іноді — втрата свідомості;
• тривожністю, панічними нападами;
• задишкою, особливо в спокої;
• болем стискального характеру у грудях;
• втомою навіть при незначному навантаженні;
• пітливістю, тремтінням, слабкістю.

Симптоматика варіюється залежно від виду тахікардії:

• Синусова — починається у синусовому вузлі, найчастіше виникає при фізіологічному навантаженні. Може бути наслідком анемії, лихоманки чи стресу.
• Надшлуночкова (суправентрикулярна) — має джерело в передсердях або вузлі, часто супроводжується тривожністю, нудотою. Характеризується раптовим початком і припиненням.
• Шлуночкова тахікардія виникає у шлуночках, пов’язана з серйозними ураженнями серця. Може супроводжуватись непритомністю, судомами.
• Пароксизмальна — нападоподібна, з раптовим початком і завершенням. Частота пульсу може перевищувати 200 уд./хв.

Що робити при тахікардії?

Багато пацієнтів ставлять питання: що таке тахікардія і як її лікувати? Перш за все потрібна діагностика. Завдання лікаря — виявити не лише сам факт прискореного серцебиття, але й з’ясувати його природу.

Основні методи обстеження:

• електрокардіограма (ЕКГ) — базовий метод, що дозволяє ідентифікувати тип тахікардії, її джерело, наявність порушень провідності;
• добове моніторування ЕКГ (Холтер) — безперервне записування ЕКГ протягом доби або довше, необхідне при епізодичних нападах;
• ехокардіографія — УЗД серця, що допомагає виявити структурні зміни (гіпертрофію, вади, рубці);
• навантажувальні тести — тредміл або велоергометрія дозволяють оцінити реакцію серця на фізичну активність;
• аналізи крові — для перевірки рівня електролітів, гормонів щитоподібної залози, гемоглобіну;
• МРТ серця, електрофізіологічне дослідження (ЕФД) — проводять у складних випадках.

Лікар також проводить збір анамнезу, аналізує спадковість, стресові фактори, спосіб життя.

Як лікувати тахікардію?

Якщо діагностована тахікардія, важливо розуміти, що робити. Лікування залежить від причини, виду та вираженості порушення. У деяких випадках достатньо змінити спосіб життя, в інших — необхідні медикаменти або хірургічне втручання.

Основні стратегії лікування представлені:

• немедикаментозними методами — нормалізація режиму сну, контроль стресу, обмеження вживання кофеїну, алкоголю, відмова від куріння, регулярні фізичні вправи (за згодою кардіолога), контроль артеріального тиску та маси тіла;
• медикаментозною терапією — β-блокатори знижують ЧСС, зменшують навантаження на серце, антиаритмічні препарати нормалізують ритм, седативні засоби використовують при стресовій тахікардії, гормональна терапія — при тиреотоксикозі, корекція електролітного балансу — при дефіциті калію, магнію;
• інвазивними методами — катетерна абляція — знищення вогнища тахікардії за допомогою радіочастотного або лазерного випромінювання, імплантація кардіостимулятора — при брадітахікардіях або нестабільному ритмі, імплантація дефібрилятора — при ризику фібриляції шлуночків;
• лікуванням супутніх станів — стабілізація анемії, гіпертиреозу, гіпертензії, СН нерідко призводить до зникнення тахікардії.

Лікар розповість, як позбутися тахікардії, складе індивідуальний план лікування. Тахікардія — не завжди патологія, але й не завжди безпечне явище. Її тривале ігнорування або неправильне лікування може призвести до серйозних ускладнень, що представлені серцевою недостатністю, інсультом чи навіть раптовою смертю. Саме тому важливо вчасно звернутися до лікаря, з'ясувати причину прискореного серцебиття та обрати ефективну стратегію лікування. Записатися на прийом до медичного центру «Омега-Київ» дуже просто, зробити це можна телефоном або онлайн.